Комунальний заклад

"БОГОДУХІВСЬКА СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА"
Харківської обласної ради
  • Головна
  • Новини
  • Адміністрація
  • Діяльність закладу
  • Методична скринька
  • Безпечне освітнє середовище
  • Внутрішня система якості освіти
  • Дистанційна освіта
  • Виховна робота
  • Бібліотека
  • Соціально-психологічна служба
  • Сторінка логопеда
  • Фотогалерея
  • Дошка оголошень
  • Батькам
    • Умови прийому
    • Веселка цікавих завдань
  • Корисні посилання
  • Протидія булінгу в закладі освіти
  • Зворотній зв'язок
  • Прозорість та інформаційна відкритість
  • Благодійна допомога
Банери

Батькам

 

→Веселка цікавих завдань

Небезпечні інфекції: що варто знати про дифтерію

Що таке дифтерія?

Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання бактеріальної природи. Збудник – Corynebacterium diphtheriae.  
Джерело інфекції: хвора на дифтерію людина, або бактеріоносій-реконвалесцент (той, що недавно перехворів), рідко – здоровий бактеріоносій.
Механізм передачі: повітряно-краплинний, рідше – через безпосередній контакт з виділеннями з дихальних шляхів або виразок на шкірі хворого.

Актуальність і статистика

Згідно даних МОЗ України охопленість щепленнями українців – вкрай низька: так серед дітей вакциновані менше 70%, у дорослих ситуація ще критичніша. Поки масова вакцинація не взяла дифтерію під контроль, в різні роки заражалися від 170 до 850 українців. З початку 30-их років минулого століття захворюваність на дифтерію стрімко почала падати. Наступним спалахом стала епідемія дифтерії на початку 90-их років, коли захворюваність виросла у 10 разів (у 1991 році порівняно з 1990 роком). Відтоді впродовж 5 років дифтерією було інфіковано близько 14 тисяч українців.
Заразитися можна як від хворої людини, так і від бактеріоносія. Хоч бактеріоносійство у тих, хто перехворів на дифтерію, згодом зникає (у більшості – на кінець 2—3-го тижнів), все ж деколи його період може тривати довгі місяці і бактеріоносій може навіть не підозрювати, що досі заражає дифтерією інших людей.
Однак бактеріоносіями можуть бути і здорові люди. За умов відсутності хворих на дифтерію здорові носії стають основною причиною спалахів інфекції попри те, що здоровий носій – менш небезпечний за хворого на дифтерію. 
Так само небезпечні і атипові форми дифтерії, які можна легко сплутати з ангіною чи ринітом.
Хворий з яскравою клінічною картиною може становити загрозу ще задовго після того, як одужав.

Симптоми

Симптоми загальної інтоксикації:
Лихоманка, сильно виражена загальна слабкість, біль у м’язах та суглобах.

Причини

Збудником дифтерії є  дифтерійна паличка, коринебактерія, вона ж паличка Лефлера, яка належить до роду Коринебактерій. Цей мікроорганізм здатний утворювати більш, ніж 20 білків та ферментів. З-поміж них найбільшої уваги заслуговує дифтерійний екзотоксин, адже його відносять но найбільш небезпечних для людини токсинів бактеріальної природи, поступаючись першістю лише токсинам ботулізму та правцю.
Дифтерійний токсин складається з 2-ох фрагментів, один з яких пригнічує утворення білка і як наслідок призводить до загибелі клітин, а інший відповідає за розпізнавання потрібних  для інфекції клітин і прикріплення до них.
Важливо! Коринебактерія дифтерії дуже стійка до впливу навколишнього середовища. 
Так, наприклад, дифтерійна паличка, що потрапила на чашку зі слиною, може зберігатися протягом 2-ох тижнів.  Така ж тривалість виживання збудників дифтерії і у неживих організмах.  Зовсім не втрачаючи своїх небезпечних властивостей дифтерійні палички можуть зберігатися майже до півроку в осінньо-весняний період. Це пояснює сезонність дифтерії, адже більшість спалахів припадає якраз на цей час. У воді та молоці тривалість життя коринебактерій може сягати майже 3-ох тижнів, а от кип’ятіння вбиває їх вже за 1 хв.

Що відбувається

Збудник потрапляє через, так звані, вхідні ворота (носову чи ротову порожнини) до верхніх дихальних шляхів. Здебільшого він локалізується в носоглотці, де виділяє екзотоксин. 
Значно рідше вхідними воротами стають шкіра, рана, око, вухо, статеві органи – тоді хвороба носитиме назву дифтерія шкіри/рани/ока/вуха/статевих органів відповідно. 
Дифтерійний токсин діє як місцево, так і системно. Місцево це проявляється у вигляді утворення плівок сірого кольору, які міцно зростаються зі слизовою і не знімаються шпателем. Такі плівки є характерною для дифтерії об’єктивною клінічною ознакою. Системна дія токсину спричинена його проникненням в кровоносне русло та лімфу і ураженням віддалених органів: нервових клітин, серця, нирок , наднирників та ін. 
postcategoryiconкатегория: Главный / Батькам

Пам’ятка батькам щодо адаптації дитини до навчання після літніх канікул

Влітку діти встигають і оздоровитися, і відпочити, щоб пізніше  з новими силами і бажаннями приступити до нового навчального року. Але чи легко школярам знову братися за граніт науки після такого тривалого відпочинку,  і як допомогти їм адаптуватися до шкільного процесу після літніх канікул?

Після трьох місяців відпочинку адаптація діткам дається набагато складніше, ніж повернення дорослих людей до роботи після відпустки. Триває період такої адаптації не декілька днів, як думають батьки, а до місяця-півтора. Адже під час літніх канікул порядок дня – харчування, сну, прогулянок, швидше за все, був порушений, тобто відрізнявся своєю невпорядкованістю .

Щоб початок навчального року не став  для дитини стресом, допоможіть йому адаптуватися до навчання після канікул дотримуючись  декількох простих порад.

Навантаження не повинно бути для дитини занадто стомлюючим. Додаткові заняття – секції, гуртки, курси – це чудово, але таке навантаження може виявитися надмірним для дитини.  Не варто записувати  дитину відразу в кілька гуртків – після канікул організм дитини розслаблений, йому важко звикнути навіть до розписаних по хвилинах шкільних занять. Особливо ця порада відноситься до молодших  школярів. Зверніть увагу на симптоми перевтоми: неспокійний сон, підвищена сонливість, поява або загострення алергічних захворювань, різкі перепади настрою, часті головні болі, відмова від їжі, невластива плаксивість, зниження здібностей, поява страхів різного характеру.

Допоможіть дитині правильно розподілити час між навчанням і відпочинком. Після школи дитина обов’язково повинна відпочити, поїсти, і тільки після цього починати робити домашні завдання. Нехай він чергує виконання письмових і усних завдань і обов’язково робить короткі перерви між ними. Це може бути невелика розминка. Школярі молодших класів можуть концентруватися на одному завданні 10 – 15 хвилин. Саме стільки має тривати одне заняття.

Краще всього, якщо ви організуєте дитині активний відпочинок – ігри, прогулянки на свіжому повітрі. Але не перестарайтеся – надлишок позитивних емоцій може бути так само шкідливий, як і негативні емоції.

Обмежте час, який дитина проводить перед телевізором і за комп’ютером – ці заняття не тільки не сприяють відпочинку, а й стомлюють організм.

Привчіть дитину збирати сумку або портфель до школи з вечора. Зате вранці йому буде набагато легше прийти в школу без  зайвих затримок і нервування.

Слідкуйте, щоб дитина лягала спати раніше. Чим раніше дитина ляже спати, тим легше перенесе раннє пробудження. Постійне недосипання сприяє підвищеній втомлюваності, поганому настрою і неуважності. Молодші школярі повинні спати не менше 10 годин, а підлітки – не менше 9 годин. Занадто різке пробудження може викликати у дитини роздратування, настрій зіпсується на весь день.

Під час сніданку підтримуйте спокійну доброзичливу атмосферу.

Зверніть увагу на харчування дитини. Раціон харчування дитини повинен включати всі необхідні для росту і розвитку вітаміни і мікроелементи:

·     магній (міститься в горіхах, насінні, бананах, гречці, какао, бобових, зелені) підвищує стійкість до стресів і заспокоює нервову систему.

·     холін і лецитин (містяться в яйцях, печінці, рибі, молоці) забезпечують нормальну роботу мозку і нервової системи.

Якщо дитина не їсть корисні продукти, купіть спеціальний полівітамінний комплекс для дітей, який зміцнить його здоров’я і захистить від хвороб.

Слідкуйте, щоб дитина щодня гуляла на свіжому повітрі. Молодші школярі повинні проводити на свіжому повітрі не менше 3,5 годин, підлітки – 2 години , старшокласники – 1,5 години на день.

Прогулянки перед сном всією родиною – ідеальний варіант. У цей момент ви можете викликати дитину на відверту розмову, дізнатися про стосунки з однолітками, вчителями. З розмов робіть правильні висновки і давайте ненав’язливі поради.

Проявіть розуміння і не забувайте хвалити дитину.

Не забувайте, що на початку навчання дитина дуже потребує вашої підтримки. Хваліть його за кожне досягнення, не лайте за погані оцінки і небажання вставати вранці. Проявіть терпіння і розуміння, не допускайте щоб дитина втратила віру в себе, у свої сили.

Частіше ставте себе на місце дитини, і ви зрозумієте, як себе вести. Згадайте себе в дитинстві, і не позбавляйте своєї дитини щасливих спогадів.

postcategoryiconкатегория: Главный / Батькам

Що таке "НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА"?

Нова українська школа (НУШ) – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними.. 

З 2018/2019 навчального року по-новому навчаються всі першокласники України.

         ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту»:

вільне володіння державною мовою;

·         здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

·         математична компетентність;

·         компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

·         інноваційність;

·         екологічна компетентність;

·         інформаційно-комунікаційна компетентність;

·         навчання впродовж життя;

·         громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

·         культурна компетентність;

·         підприємливість та фінансова грамотність.

·         Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння:читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

·         Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

·         Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

Один з принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя. І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.

postcategoryiconкатегория: Главный / Батькам

Поради батькам на літніх канікулах

 Літо прийшло! З ним ми пов’язуємо свої мрії про відпочинок, про виїзд на природу. Особливо хочеться порадува¬ти літнім відпочинком дітей. Прагнення батьків оздоровити своїх дітей — ма¬буть, сьогодні єдина сила, яка здатна це реалізувати.

Отже, літнє оздоровлення дітей — справа батьків.
Шановні, татусі та мами, даємо вам де¬які поради щодо організації ігрової діяльності з малечею.
Виберіть найцікавіше з того, що ми вам пропонуємо, і ваша дитина отримає вели¬ку користь.
Влітку сім’ї часто бувають «на при¬роді». Природа буває різною. Наприк-лад, дача — це справжня природа.
«Пікнік» — от як це називається, коли вся родина на природу їде. Збираються на цю поїздку всі дружньо. Діти іграш¬ки збирають, тато — спортивне й похідне спорядження, а мама — великий рюкзак з продуктами.
Отже, виїжджаючи на дачу, викорис¬тайте час з користю.
На природі можна навчити:
•                      самостійності;
•                      нічого не боятися;
•                      плавати, бігати, стрибати;
•                      багаття розпалювати (тих дітей, що доросліші)-,
•                      розширювати знання про рослин, тварин, природні явища;
•                      отримувати емоційне задоволення.
Найчастіше на пікніку збираються
різновікові компанії. Тому нехай у вас у запасі буде декілька таких ігор, які всім цікаві і зрозумілі.
«Весела естафета»
Етап перший.
Мами й тата виборюють дистанцію і показують дітям спосіб пересування. Способів безліч: як пінгвін, як конячка, задки, боком, рачки, верхом на паличці, стрибаючи з м’ячиком, затиснутим між колінами.
Етап другий.
Дорослий тримає дитину за ноги, а вона виборює дистанцію на руках.
Етап третій.
Вибороти дистанцію з шишкою на голові (або яким-небудь іншим предметом).
Етап четвертий.
У цьому конкурсі беруть участь всі члени родини: тато, мама і дитина. Мама з татом зчіплюють руки так, щоб вийшов «стілець». На цей «стілець» всідається малюк і змагання розпо¬чинаються.
Кожна родина добігає до домовлено¬го дерева, оббігає його і повертається.
Якщо ви в сосновому лісі, то можна вибирати ігри з шишками.
«У кого більше шишок?»
Зібрати шишки. У кого більше, той і переможець.
«Влучний стрілець»
Відзначте лінію, від якої буде вести¬ся стрільба. Поставте на невеликій відстані відро або капелюх, і нехай діти вправляються в метанні, закидаючи туди шишки.
«Скільки шишок, відгадай»
Побігали, пострибали, тепер час відпочити, посидіти біля багаття і погра¬ти в спокійні ігри.
Покладіть кілька шишок у непрозорий пакет або мішечок і запропонуйте маля¬там відгадати, скільки їх там, підказую¬чи словами «більше» та «менше».
Не забудьте взяти з собою м'яч!
В які ігри можна грати із м’ячем?
Волейбол, футбол, баскетбол... А ще?
«Швидкий м'яч»
Усі великі та маленькі гравці стають у коло і починають передавати по колу м’яч. Поступово темп гри зростає.
Якщо хто-небудь із гравців м’яч упус¬тив, він залишає гру і виходить з кола. Виграє той, хто залишився останнім.
«Дожени»
Всі гравці стають у коло. Два, які сто¬ять один навпроти одного, тримають у руках по м’ячу.
За командою гравці починають пере¬давати м’яч по колу в одному напрямку, намагаючись, щоб один м’яч наздогнав інший. Той, у кого виявиться два м’ячі, отримує штрафний бал.
Біля багаття
Діти з задоволенням допоможуть та¬там розпалити багаття.
Попросіть їх зібрати хмиз і дрова. По¬кажіть, як правильно розпалювати багаття.
Тут можна співати улюблені пісні, відгадувати загадки або грати в ігри зі словами.
«Зіпсований телефон»
Одна дитина придумує слово і гово¬рить його на вухо сусідові, той передає почуте наступному гравцеві. Коли слово
«обійде» коло, останній гравець пови¬нен його назвати вголос.
«Асоціації» .
«Асоціації» — для старших дітей.
Поясніть їм, що таке асоціації.
Наприклад, коли ми говоримо «зи¬ма», то відразу згадуємо сніг. І так далі. Перший гравець вимовляє слово, а нас¬тупний швидко говорить далі.
Скажімо «Слон — Африка», «Африка — Мавпа», «Мавпа — Зоопарк», «Зоопарк — Крокодил», Крокодил — Чебурашка».
Так від гравця до гравця слово буде трансформуватися.
На пляжі
Це ігри з водою та піском. Найблагодатніша пора для цих ігор — літо. З піском так цікаво гратися!
Кожен малюк з задоволенням будує, пересипає, ліпить. Дитина, якій 1,5—2 роки, ще не може по-справжньому ліпи¬ти пасочки, тому сідайте в пісок — і ліпіть самі. Малюк буде бачити, як до¬рослі це роблять, і намагатиметься наслідувати.
Покажіть маляті: ось сухий пісок, ось — мокрий. Сухий можна пересипати, а з мокрого робити будівлі.
На прогулянку беріть кілька відер різного розміру. Розповідайте маляті: «У велике відро поміститься багато піску, а в маленьке — мало».
Отже, чим зайнятися на піщаному березі?
Можна, наприклад:
•                      «закопувати» один одного в теплий пісок;
•                      ходити босоніж;
•                      будувати з вологого піску палаци і вежі;
•                      рити колодязі, тунелі;
•                      прокладати дороги для іграшкових автомобілів;
•                      робити пасочки і прикрашати їх;
•                      «варити суп» у відрі;
•                      разом з батьками робити піщані фігури;
•                      малювати пальцями або паличкою на вологому піску.
Пляж — це не тільки пісок, але ще й вода. Річка або море, озеро або басейн.
Перш, ніж ви прочитаєте про ігри у воді, згадайте правила.
1.                   Увага! Увага! Не залишайте дітей у воді без нагляду!
2.                   Надувні іграшки і приладдя для плавання розраховані тільки на те, що дорослий перебуває поруч з дитиною.
3.                   Стежте, щоб малюк не перегрівся на сонці.
4.                   Не забувайте напувати дітлахів водою, тому що на пляжі буває дуже спекотно.
Сьогодні є безліч плавальних присто¬сувань для дітей.
Це надувні ходунки, нарукавники, ласти, жилети.
«Водний забіг»
Бігати у воді дуже непросто.
Грати краще на такій глибині, щоб во¬да була тільки до щиколотки. Зазда-легідь перевірте, щоб на дні не було камінців.
«Змагання крокодильчиків»
Всі діти стають крокодилчиками, вони ходять руками по дну на мілководді (обов’язково під наглядом дорослих), наздоганяючи один одного.
 
postcategoryiconкатегория: Главный / Батькам
Еще статьи...
  • Прийомні батьки: важливі поради
  • УВАГА! КІР – ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО!
  • Цікаві тести для батьків та дітей
  • ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

<< Первая < Предыдущая 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Следующая > Последняя >>

Страница 19 из 20

Copyright © 2011 ---.
All Rights Reserved.

Joomla template created with Artisteer by shoot56.